Пісня – душа народу, національний гімн – вищий прояв його волелюбних прагнень, духовних устремлінь.

Слова високі,
Мелодія врочиста –
Державний гімн
Ми знаємо усі.
Для кожного села,
Містечка, міста –
Це ключ один
З мільйонів голосів.
Це наша клятва,
Заповідь священна,
Хай чують друзі й вороги,
Що Україна вічна,
Незнищенна,
Від неї ясне світло навкруги.

Для кожного з нас найдорожча і найрідніша та земля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де поховані наші предки.

Це — наша рідна земля, наша Україна. Кожна країна світу обов'язково має свої символи.

У статті 20 (розділ 1) Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб, Держаний Гімн України». Символіка — своєрідна візитна картка країни, вона ніби представляє її, підтверджує її існування.

Яскравим виявом національно-патріотичних почуттів українців нашої землі став вірш поета і етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла України ”. Жодному нашому творові української літератури не судилася така велична і трагічна доля.

Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України. Трагічна, бо понад століття пісню-гімн переслідували, вбивали, забороняли, та як не силкувались – не вбили.

10 березня в Україні відзначається День Державного Гімну, святкування якого затвердив Кабінет Міністрів України на засіданні 07 грудня 2021 року.

В гімназії було проведено виховні години на тему «Гімн України у моєму житті».

« повернутися до списку новин