Пісня – душа народу, національний гімн – вищий прояв його волелюбних прагнень, духовних устремлінь.
Слова високі,Мелодія врочиста –Державний гімнМи знаємо усі.Для кожного села,Містечка, міста –Це ключ одинЗ мільйонів голосів.Це наша клятва,Заповідь священна,Хай чують друзі й вороги,Що Україна вічна,Незнищенна,Від неї ясне світло навкруги.
Для кожного з нас найдорожча і найрідніша та земля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де поховані наші предки.
Це — наша рідна земля, наша Україна. Кожна країна світу обов'язково має свої символи.
У статті 20 (розділ 1) Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб, Держаний Гімн України». Символіка — своєрідна візитна картка країни, вона ніби представляє її, підтверджує її існування.
Яскравим виявом національно-патріотичних почуттів українців нашої землі став вірш поета і етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла України ”. Жодному нашому творові української літератури не судилася така велична і трагічна доля.
Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України. Трагічна, бо понад століття пісню-гімн переслідували, вбивали, забороняли, та як не силкувались – не вбили.
10 березня в Україні відзначається День Державного Гімну, святкування якого затвердив Кабінет Міністрів України на засіданні 07 грудня 2021 року.
В гімназії було проведено виховні години на тему «Гімн України у моєму житті».
